сплячий

-а, -е.

1) Дієприкм. акт. теп. ч. до спати. || у знач. ім. спля́чі, -чих, мн. (одн. спля́чий, -чого, ч.; спля́ча, -чої, ж.).Ті, що сплять.

2) у знач. прикм. Який перебуває у стані повного спокою, нерухомий. || розм. Позбавлений жвавості, бадьорості; млявий. || Який не проявляє себе.

••

Спля́ча бру́нька — брунька, що звичайно не розвивається у пагін.

3) у знач. прикм., розм. Який викликає сон; снотворний.